Зміст

Головна

Публікації

Реформи

Ярема БІЛОГОРСЬКИЙ

Держсекретарями - по демократії - вогонь!

Леонід Кучма, відомий своїм нахилом до "структурних змін у конфігурації політичної системи" (згадаймо недавній референдум) черговий раз всіх здивував своєю здатністю до миттєвих і, що головне, - несподіваних пертурбацій. 29 травня, разом із призначенням прем'єр-міністром Анатолія Кінаха, Президент підписав Указ "Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні". Ним він, фактично, понизив керівну роль міністрів у галузях, ввівши до виконавчої вертикалі посади державного секретаря уряду і держсекретарів міністерств. Усі держсекретарі і їхні заступники призначаються президентом (одноосібно) на 5 років і, фактично, керують усією роботою міністерств: від призначення апарату до розподілу засобів і призначення керівників місцевих підрозділів міністерств. Очевидно, що це якнайшвидше дозволить створити розгалужену, ґрунтовно інтегровану структуру "намісників", які, на практиці, є підзвітними єдиній людині - президенту. Про держсекретарів в указі сказано, що вони "курують профільну роботу", а також "відповідають за організаційне, правове, експертно-аналітичне, інформаційне і матеріально-технічне забезпечення роботи міністерств". Відтепер абсолютно ліквідуються посади заступників міністрів, а держсекретарів звільнити може лише президент за своїм розсудом, за станом здоров'я держсекретаря, за рішенням суду, після визнання недієздатними чи такими, що не виконують своїх службових обов'язків. У всіх держсекретарів є заступники, що теж призначаються і звільняються президентом.

Натомість, міністри відтепер не є державними службовцями, а просто "фігурами політичними", які тільки відповідають за розробку і реалізацію державної політики та визначають пріоритети й стратегію роботи міністерств (галузі). А от засоби на покриття цих пріоритетів міністри, нагадаємо, витрачають тільки за представленням відповідних документів своїм держсекретарям.

Схоже, що на відміну від решти демократичного світу, який "наріжним каменем" власної демократії ставить принцип розподілу влад, Україна й надалі вперто витворюватиме свою, концептуально нову модель політичного устрою: зінтегровані президентська та виконавча (урядова) вертикалі, об’єднані "єдиним центром" - кабінетом на Банківській спробують (і вже пробують) перетягти на себе всю широченну ковдру з надписом по діагоналі "влада". Більше того: вся схема запланована так, що ковдра грітиме лише одного президента: адже він користуватиметься нею одноосібно, лиш інколи дозволивши комусь "на публіку" (читай - для Заходу) трохи там відігрітись.

Прийняттям цього Указу Президент створив систему, в якій від міністрів майже нічого не залежатиме. Все буде вирішувати президентська вертикаль: від адміністрації Президента до державного секретаря Кабінету Міністрів, далі до державних секретарів міністерств і голів місцевих адміністрацій, які і так де-факто підпорядковані адміністрації Президента, а не Кабінету Міністрів.

Крім того, цим Указом Президент порушив 106 статтю Конституції, наділивши себе непередбаченими нею повноваженнями - призначати державних секретарів.

І хоча президент, а за ним і його спічрайтери назвали нововведення "продовженням адміністративної реформи, яка задумувалося давно для недопущення дезорганізації виконавчої влади", глава президентської адміністрації Володимир Литвин не без задоволення визнав: "Практично усі важелі впливу тепер зосереджені в руках держсекретарів міністерств".

Реформаторство Кучми викликало, м'яко говорячи, неоднозначні оцінки і коментарі в суспільстві. Навіть лояльні до президента політологи і політики позитивно оцінили лише розмежування політичних і господарських функцій членів уряду, а також визначену впорядкованість у його структурі, що припускає деяку стабільність і наступність у випадку раптових відставок міністрів.

Однак опоненти Кучми в один голос напирають на неконституційність президентських новацій, що практично нівелюють норму Конституції України, яка говорить, що уряд є вищим органом виконавчої влади. Новий же указ, на думку критиків, відбирає в глави уряду і міністрів право навіть розпоряджатися своїм апаратом. Лідер українських соціалістів Олександр Мороз заявив, що "в такій ситуації уряд стане декоративною фігурою, не більше". А лідер партії "Батьківщина" екс-віце-прем'єр Юлія Тимошенко, що проводить зараз збір підписів на підтримку референдуму про дострокову відставку президента, взагалі сказала, що нововведення – "це логічне перетворення авторитарного режиму в диктатуру". За словами лідерів опозиції, у них є тільки один законний шлях заперечити президентський указ – подати відповідне представлення в Конституційний суд. Цим вони, очевидно, і будуть займатися.

Зміст

Головна

Публікації

Стульчик для кормления детские игрушки мягкие игровые комплексы для улицы. Оборудование для автосервиса. Интернет-магазин дисков. Диски BMW доступная форма оплаты. Качественная металл продукция нержавейка труба, лист Лицензии МЧС, аннулирование и оформление - СЗЮЦ