Головна

Аналітика

Новини

Діана ЮРАШ

"КРАЇНА РІЗКИХ КОНТУРІВ"

(НЕТРАДИЦІЙНА ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА)

Якщо Федеріко Гарсія Лорка і казав, що "Іспанія - країна різких контурів…", то він знав (чи відчував) країну набагато краще, ніж я. До того ж, продовжуючи свій вислів, Федеріко Гарсія попереджував, що "той, хто кинеться в море сну (у згаданій "контурній" країні ), поріже собі ноги об лезо бритви". Українська Романія - це теж країна різких контурів. Спробуй туди зануритися, як у сон, і … поріжешся. Але, власне, об що ти там поріжешся? Та реальність, яка там існує, - ріже саме тим, що демонструє розбитий на друзки міф. Міф про життя ромале, про їхні статки та згуртованість, про те, що вони - країна у країні, яка сама дає собі раду, про яскравість та самобутність їхньої культури, яка живе у кожному з народу ромале. Стоп! Насправді такої країни не існує. Такої Країни – Романії (країни ромів) - не було ніколи. Натомість існували та існують Греція, Болгарія, Вірменія, Росія, Угорщина, Німеччина…

Проблема національних меншин в Україні для Міжнародного Фонду "Відродження" завжди була однією з пріоритетних. Програма під назвою "Інтеграція в українське суспільство кримськотатарського народу, болгар, вірмен, греків, німців, які зазнали депортації" говорить сама за себе, як і її суттєва фінансова підтримка з боку Фонду. Держава теж намагається не оминати національних меншин і, починаючи з 1991 року, з "Декларації прав національностей", приймає Закон України "Про національні меншини в Україні" (1992 р.), Державну програму "Відродження та розвиток освіти національних меншин в Україні на 1994-2000 рр. (1994 р.), Державну Програму "Українська діаспора на період до 2000 р." (1996 р.) та ряд важливих стратегічних документів ("Концепція шкільної мовної освіти національних меншин в Україні", "Концепція вивчення мов національних меншин у загально-освітніх школах України", "Положення про недільні школи". Окрім цього, є ще й Конституція України" (1996 р.), на яку можна повсякчас посилатися.

Контроверсивність моїх роздумів про проблеми національних меншин в Україні полягає не в площині демонстрації позитивного/негативного досвіду щодо інтеграційних процесів, розвитку культурних надбань тих чи інших національних груп, а в тому, що серед національних меншин в Україні існує певна ієрархія. Високий розвиток російської та єврейської спільнот є позаконкуренційним. Болгари, німці, вірмени та інші меншини зберігають за собою репутацію розвинених та таких, які не створюють проблем в українському суспільстві. В "ієрархії" як державної, так і громадської уваги особлива ніша, цілком логічна та обгрунтована, відведена кримським татарам. Протягом десяти років здійснюється продумана та широкомасштабна програма їхньої адаптації в Автономній Республіці Крим.

Цигани (далі і завжди для мене - роми) в ієрархії національних меншин України займають чи не найостанніше місце. Їхнє "аутсайдерство" пояснюється багатьма причинами. Ромські громади мають негласний статус безперспективних, нездатних до інтеграції спільнот, які відчужені через упередження, що існують серед українського населення.

Власне, спробу подолати ці та інші стереотипи щодо ромського населення Міжнародним Фондом "Відродження" демонструє один із Фондових програмних напрямків.

Програма "Роми України" є однією з небагатьох програм, яка виокремила ромську національну меншину як одну із найменш адаптованих і досі все ще упослідженої групи населення України за умов (що описані у більшості проектів в частині "актуальність" та "результати") "гіпервідкритості" нашого українського суспільства, "перерозвиненості" демократичних процесів та "утвердження" громадянського суспільства, розумій, українського.

Різкі контури, сон, босі ноги ковзають по лезові бритви… Уявляєте?.. Ногою провести по лезу… Боляче?.. Справді боляче… І сон, у який ти занурюєшся, - це не сон відчуттів, радше - інша реальність, в якійсь хтось таки живе, і яку ти означуєш, як сон.

Програма "Роми України" за 2000 рік, зокрема конкурс "Підтримка освітніх, культурних та соціальних ініціатив, що сприяють соціальній адаптації та інтеграції ромів в українське суспільство", продемонструвала дивовижну (насправді, цікаву для аналізу) мозаїку проектів: відмінних за своїм впливом на вирішення поставлених проблем, яскравих і не дуже, слабких та таких, які йдуть в ар'єргарді процесів інтеграції ромів в українське суспільство та збереження самобутності національної меншини. Стратифікуючи проекти, можна означити кілька векторів дії Ромської програми* (*означення числами є довільне, а не в порядку зростання впливу чи важливості; назви векторів не є однорідними означеннями, позаяк демонструють спрямованість як тематичну, так і фокус-групову або регіональну).

Вектор 1. Інформаційний простір:

Вектор 2. Освіта:

Вектор 3 (наближений до вектору 2). Соціальна адаптація. Як доповнення до вище представленого блоку можна зазначити:

Вектор 4. Ромська культура:

- підтримка діяльності та заходів ромських культурних центрів (студія мистецтв при товаристві "Ром Сом", Ромський культурний центр "Навколо музики" від Товариства музичної культури циган Закарпаття "Лаутарі", музична студія при недільній ромській школі в Ужгороді під егідою Товариства ромів Закарпаття "Рома", мистецький центр творчої ромської молоді Закарпаття під егідою Товариства угорських ромів "Унг Ромен")

Вектор 5. Стратегічне проектування:

Вектор 6. Групи:

- обдаровані роми, зокрема, обдарована молодь;

- ромські діти;

- жінки;

- соціально незахищені групи.

Вектор 7. Регіони:

Я ніяк не можу вийти за контури "різких контурів"… У "Моїх сильних сторонах" (власне, не в моїх "моїх", а Сальвадора Далі), Майстер дивувався публіці, що повсякчас вимагала пояснення матеріалізованих ірраціональних образів на його полотнах. Проблема полягала в тому, що пояснити те, чого він сам не розумів, було неможливо. Проте це зовсім не означало, що картини і їх образи позбавлені будь-якого змісту… Навпаки, зміст їх був глибокий і такий, який можна було піддати проаналізувати. Сам Майстер вимагав при перекладі його картин на загальнодоступну мову "спеціального аналізу… з строгою науковою точністю і якнайпевнішою об'єктивністю"…

Таким чином, програма "Роми України" через аналіз проектів, підтриманих Фондом "Відродження" й Інститутом Відкритого Суспільства дістає чіткіші обриси. Формальний рівень, який демонструють проекти, безперечно, вкладається в рамки пріоритетів для ромської національної меншини. Однак розглянемо діяльність ромських громадських організацій, наклавши найпростішу матрицю чіткої і послідовної стратегії розвитку національних меншин. У матричну структуру достатньо вписати лише два напрями:

    1. "Інтеграція ромської спільноти в українське суспільство (внутрішній аспект розвитку)".
    2. "Міжнародний інтеграційний характер діяльності українських ромських громад (зовнішній аспект розвитку)".

 

У першому випадку маємо хоча і розрізнені, проте багаточисельні освітньо-культурні, соціальні, інформаційні та іншої подібної "природи" проекти. Ініційовані у 99 відсотках самими ромськими громадськими організаціями, проекти демонструють:

Таке, здавалося б, нескладне наповнення процесу "внутрішньої інтеграції" відповідає теперішньому стану ромської спільноти та умовам, в яких вони здійснюють спробу (так, саме спробу) "зберегти себе", адаптуватися, а не асимільовуватися (за старим радянським зразком).

Щодо зовнішнього унаправлення діяльності українських рома (другого "матричного" напряму), то воно мало б полягати у тісних взаємопідтримуючих зв'язках з ромськими громадами інших держав, у представлені ромів України в Європі та світі як рівних та таких, які мають потенціал для міжнародних інтеграційних процесів. У цьому напрямку можна спостерігати лише поодинокі, щоб не сказати поодинокі, приклади такої активності з боку українських ромів.

…Чому ви стверджуєте, що в чорному квадраті Малєвича немає нічого. В чорному квадраті є сам квадрат, його кути і те, що знаходиться під чорнотою. Пошкрябайте нігтем і під шаром фарби, ви побачити, що картина була названа квадратом помилково, бо насправді - це куб. А в кубічній ємкості знаходиться саме те, що ви хотіли побачити… І цього є безліч. І сам куб складається з п'ятьох інших - менших - кубів.

Якщо підсумувати ефективність здійснюваних протягом 2000 року проектів за програмою Роми України, то попри самодостатність кожного з них, вони мають досить фрагментарний характер з точки зору стратегічного проектування, часто-густо не розвивають, а дублюють один одного, оскільки позбавлені інноваційних ідей. З іншого боку, спроба збереження "ромів" йде знизу, тому й потребує такої поетапності: від найпростішого - до складнішого, від елементарного - до багаторівневого. І навіть "дублювання" на нинішньому етапі має певний сенс, бо згодом можна відібрати найкращий "дубль".

Отож-бо, програма продемонструвала сформовані ключові елементи, які, безперечно, сформували її "обличчя" 2000 року і потребують підсилення у нинішньому році. Їх можна означити як через перелік окремих проектів, демонстрування позицій ромських лідерів, так і в контексті певного програмного напрямку.

Перший елемент. Амала-2000. Найяскравіша акція ромської спільноти минулого року, яка мала справді міжнародний та всеукраїнський резонанс. Фестиваль презентував найкращі зразки ромської культури для громадян України, зібрав ромів закордону та зумів інтегрувати українські ромські громади. У ключі цієї фестивальної презентації слабше виглядає 4-ий Міжнародний фестиваль ромської культури в Ізмаїлі та джазовий фестиваль на Закарпатті.

Другий елемент. Романі Яг. Мова йде не про Закарпатське ромське культурно-просвітнє товариство, а про першу ромську газету, яку взялися випускати члени товариства. Це є один із найперспективніших заходів програми, який треба розширювати і підтримувати у найближчі роки. Звичайно, при оцінці формальних критеріїв друкованого видання не можуть не виникнути зауваження, особливо стосовно його перших чисел: переобтяження штампами, недотримання стандартів журналістських жанрів, тобто, ніби маємо справу зі ще одним зразком найслабшої ланки медіа, яка вперто чіпляється за радянську модель донесення інформації, - районки та ін.

Проте сутнісний аналіз газети - це не що інше, як "ода" Романі Яг (лише стриманість стримує мене від нестримної компліментарності). Це експертна "ода" не стільки тематичному наповненню (хоча деякі газетні матеріали є напрочуд цікавими через їхню новизну та продуманість, вбудованість у загальну концепцію розвитку видання), як скільки факту започаткування та здійснення такого проекту. Романі Яг співвідноситься із кількома векторами розвитку Ромської програми: інформаційно-інтеграційним, освітньо-навчальним, просвітницько-культурним… Романі Яг за своїм наповненням, спрямуванням та задіяним на 15-20 відсотків потенціалом залишається одним із найпотужніших та найпоказовіших елементів програми.

Третій елемент. Освітньо-навчальні заходи. Їх багато, вони різнорідні: від навчання у недільних школах, розвитку культурно-мистецьких студій до єдиного соціально-медичного проекту, поданого від Союзу українок. Підсилює даний "елемент" і включення у роботу ромських недільних шкіл методики "Крок за кроком", реалізованої фондом з однойменною назвою, який має широку відомість та добру репутацію не лише у межах України. Найпростіші форми подолання проблеми як от створення благодійної ідальні (Асоціація Ромів м. Ізмаїл) чи робочих місць на базі навчально-консультативного центру ("Роми Поділля") теж можна долучити до презентаційних проектів локального значення.

Четвертий елемент (найслабший, який важко ідентифікувати). Потенційна назва - власна ромська література (навчально-методична, художня, науково-дослідницька). Окрім згаданої в анналах програми книги "Ромська колекція в Білоцерківському краєзнавчому музеї" та відомої ромськомовної "Абетки" (видавництво "Равлик", 1998 р.), нічого іншого програмою не передбачено.

П'ятий (центральний) елемент. Ромські лідери - група людей, яка організовує процес, рекомендує та консультує, презентує та розвиває Ромську програму. Цікаво, що це і є саме той елемент, без якого неможливим було б задіяння всіх інших вищезгаданих "елементів". Безперечно, групу лідерів потрібно підтримувати та поповнювати новими членами. Той лідерський потенціал, який існує сьогодні (Ігор Крикунов, Йосип Адам, Аладар Адам, Аладар Пап, Володимир Григориченко, Юлія Кондур, Земфіра Кондур, Тиберій Горват та ще кілька осіб), здатний до поступу. Проте коли мова йде не тільки про відтворення "один до одного" і не про локальні, хай і дуже успішні, кроки щодо здійснення програми, а про повномаштабну різновекторну програму соціальної адаптації та інтеграції ромів в українське суспільство, нинішнього потенціалу ще недостатньо. Варто залучати до складу лідерів не лише представників Києва, Ужгороду, Ізмаїлу, але й інших регіонів України. Окремо варто відзначити можливість та доречність потенційної підтримку з боку неромських NGO's (sic! Це вже проектні зарисовки. Див. нижче).

Контури на полотні (папері, дереві, порцеляні, шкірі, папірусі, корі) з'являються не тому, що голос за кадром виводить: у минулому році мистець створив 2 тисячі 428 полотен, а у цьому році він запланував представити 1 мільйон 254 тисячі і 121 полотно на суд шанованої публіки… І не тому, що намальовані контури тим же голосом за кадром будуть відзначені як реприза філософських символів мистця з невластивим йому новим баченням… Контури творяться заради самого руху їх творення і того, що проступає під грифелем на полотні…

Проектуючи (пропозиційно, звичайно) розвиток програми "Роми України", відразу варто мати на увазі кілька моментів. По-перше, проблеми інтеграції ромів, соціальної адаптації та збереження культурних надбань ромської спільноти і далі мають залишаються ключовими. По-друге, змістове наповнення напрямів вимагатиме значного організаційного та фінансового підсилення програми "Роми України". По-третє, Програма мала б скеровувати аплікантів від ромських громад до участі у конкурсах інших програм (не лише "Культурних ініціатив", але й "Ініціатив у галузі охорони здоров’я", "Громадського суспільства", "Жінка в суспільстві" тощо.)

Стратегія наступного етапу програми могла б виглядати таким чином.

    1. Інтеграція власних ромських ЗМІ в український та європейський інформаційний простір.
    2. А. У цьому випадку потрібно перетворювати газету Романі Яг в потужний інформаційний ресурс, газетний консорціум, який об'єднав би навколо себе існуючі в Україні ромські організації. В іншому випадку - можна розпочати ще один-два газетних проекти в інших регіонах (по лінії Центр - Південь - Схід).

      В. Віддати ресурс створення веб-порталу для представлення діяльності найбільших ромських громад одній із ромських організацій (тендер), або надати операційний проект Фонду "Відродження", або ж розподілити засоби для створення веб-сторінок між усіма окремими ромськими організаціями. Перший і другий варіант виглядає потенційно успішнішим.

      С. Створити на території України представництва європейських ромських медіа або зробити такі медіа доступнішими хоча б для групи ромських лідерів, молоді, що навчається.

    3. Розвиток навчально-освітніх проектів.
    4. А. Відкорегувати діяльність ромських навчальних центрів (недільні школи, садочки, студії, гуртки) в ключі загальної стратегії освітніх ініціатив Ромської програми (всі проекти 2000 року виглядають надто розрізнені, в одному й тому ж регіоні виникають по кільканадцять однотипних шкіл чи студій), яка б включала в себе поетапність, послідовність та фінансову адекватність підтримки навчально-просвітніх закладів.

      В. Ініціювати створення зразків власної ромської літератури, яка б була включена не тільки у процес збереження самобутності та традицій ромів, але й презентації ромської культури для неромського населення України (художня література, казки, художні альбоми).

    5. Програмування "Фестивального Феєрверку" (пропозиційна назва-код) як найбільш виграшного (через свою характерність та органічність) заходу для презентації культурних надбань та інтеграції ромських громад.
    6. А. Організувати Амалу-2001 як ключовий захід ФестФеєру та. сприяти проведенню регіональних фестивалів.

      В. Підтримувати участь українських рома у культурних акціях закордоном та в Україні.

    7. Входження в "соціальні проекти" "ініціатив охорони здоров'я" для ромської спільноти.
    8. Дати адекватну оцінку проекту 2000 р., реалізованого Ужгородською районною організацією Союзу українок, щодо створення соціально-медично-профорієнтаційного центру для ромської молоді. Поширити досвід (за умови, що він - позитивний) в кількох інших регіонах України.

    9. Активізація public policy ромських організацій.
    10. А. Зробити ромів відповідальними за становище, в якому вони опинилися, - проблема не з легких. Але саме така "установка" допоможе їм інтегруватися в українське суспільство і випробувати себе як організаторів акцій загальноукраїнського штибу через проведення конференцій, круглих столів тощо. Є теми, які можуть бути спільними для усіх громадян України. Є проекти, які можуть спільно реалізовувати ромські і неромські громадські організації. Останні мають більший досвід та можливості реалізації проектів. Не потрібно, інтегруючи ромів, знову виокремлювати їх і спрямовувати лише на самих себе.

      В. Впливовість громадського сектора українського суспільства сьогодні є досить слабкою. Якщо Центр сучасного суспільствознавства працює над створенням програми дій вирішення проблем рома в Україні, то чи означає це, що програма буде прийнята на державному рівні? Зовсім, ні. Тоді сенс таких розробок - лише у використанні їх як донорських організацій для стратегічного планування.

      Звичайно, про лобістський потенціал ромської спільноти зарано говорити, але проектувати сформовані запити до влади щодо становища ромів в Україні варто розпочати вже сьогодні. Схема, яка докладена до експерт-оцінки Ромської програми демонструє фокусування уваги третього сектору та влади на проблемах національних меншин (виокремлено "Роми України"). Вплив громадського сектору (його представлено як окремі проекти-ініціативи) є недостатнім. Тому через запити до влади і формується потенційний комплекс заходів (ряд стратегічних документів) щодо покращання становища ромського населення (Див. Схема А.)

      На "території" Бехтерівського провулку (де знаходиться один із офісів МФВ) запитую: "Чи є Менеджер програми ЗМІ "у себе"?" Секретар: "Ні, вона пішла з двома циганками… ой, ромами…"

    11. Зміна стереотипів сприйняття ромської спільноти населенням України.

А. Успішне ведення проектів Ромської програми, їхня повсякчасна презентація сприяє і сприятиме зміні ставлення до ромів. Проте у цьому контексті варто підсилити позиції ромських лідерів, чия активна і часто яскрава громадська позиція "рятує" ромську спільноту. Публічно презентуючи їхнє життя та діяльність (громадську, мистецьку) можемо відчути позитивніше ставлення до ромів. Як приклад, - успішне експлуатування з боку ЗМІ образу Ігоря Крикунова, позитивний імідж якого частково, але все-таки переноситься на ромську спільноту.

В. Формування нового ряду символів, які масова свідомість пов'язувала б з ромами, не відбудеться одночасно із закінченням піарівської акції. Проте медіальна акцентація на ромському символічному ряді - "танець", "музика", "яскрава оригінальність одягу", "ковальство", "активність", "розуміння природи: подиху вітру, шелестіння трави" та багато іншого, - що має позитивний контекст, закладе умови для зміни ставлення неромського населення до ромів.

Такої країни - Романії - немає ніде у світі... Тоді хто малює її контури?.. Різкі контури країни, якої немає ніде…

 

P.S. Автор дякує Менеджерові програми “Роми України” Міжнародного Фонду “Відродження” Оксані Волошенюк за надані для роботи матеріали та Олександрові Шумельді за пошук інформації в Інтернет.

 

Довідка “Генези”

Про українських ромів в засобах масової інформації згадують переважно тоді, коли йдеться про правопорушення або навіть злочини. Нерозуміння і викликані ним підозра і ворожість, міцно затвердилися як стереотипи, що визначають відношення більшості українського соціуму до ромів України. Під час перепису населення 1989 року 48 тисяч громадян УРСР назвали себе ромами, проте, як вважають фахівці Держкомнацміграції, реальна кількість ромів з урахуванням особливостей їхнього життя та того факту, що значна кількість з них в ході перепису вказували іншу національність, набагато більша офіційних даних, і становить близько 80-100 тисяч. Найбільше ромів живе в Закарпатті. За останнім переписом офіційно там нараховувалось 12,9 тисяч ромів, хоча неофіційна статистика вказує на 30-40 тис.осіб, що становить 5% від загальної кількості населення області. За переписом 1926 року їх там було лише 1 175 чоловік. Найголовніші причини великих розбіжностей у статистиці щодо ромів – те, що в багатьох із них нема та й не було паспортів чи інших документів, і вони завжди з недовірою ставилися до всіх урядових починань, незалежно від держави проживання, а також “мобільність” ромських таборів. Останніх, уже постійних, на Закарпатті зараз біля п`ятдесяти. Найбільші табори є в містах Берегове та Мукачеве (приблизно по 1 250), Великому Березному та в Ужгороді на Радванці (до 1 000), Тельмані (300), селищі Середнє (до 750), Великій Доброні (400-600).

До осілості ромів у колишньому СРСР вагомо спричинився тодішній закон, який вийшов у 1956 і діяв до 1962 року. Згідно з ним, за мандрування й “паразитичний спосіб життя” ромів відправляли на п`ять років до в`язниці. Подібно було й за панування австрійської влади, коли ще Марія-Тереза заборонила закарпатським ромам мандрівний спосіб життя. З розпадом Союзу стан справ у ромському середовищі почав змінюватись. Вперше за всю історію Закарпаття роми самі взялися вирішувати свої проблеми через громадські організації. В Ужгороді в 1990 році було створено національно-культурне ромське об`єднання “Рома”. Згодом, у 1993 році, – товариство “Романі Яг” із мережею відділень по районних центрах Закарпатської області. Ці відділення очолюють лідери (барони) місцевих громад-таборів. Паралельно в Ужгороді діють інші ромські організації – Закарпатське обласне товариство “Амародром” з основним напрямом підтримки спортивних ініціатив, товариство “Ром сом”, в Мукачево громадська організація “Неємія”, що охоплює 12 ромських таборів чисельністю 2 500 осіб і яка займається розподілом гуманітарної допомоги, створенням вечірніх шкіл для дорослого населення сільської місцевості, сприяє ромським сім`ям в отриманні земельних наділів на селі й орієнтується на зміну світогляду ромів через духовне навчання. Вперше роми змогли бути обраними народними депутатами до місцевих Рад (Аладар Адам, м. Ужгород), що значно вплинуло на вирішення їхніх проблем. Підсумовуючи етап становлення національно-культурних товариств ромів можна відзначити загальний позитивний результат – ромські товариства відбулись, визначилось коло лідерів, реалізовано низку конкретних акцій. Водночас варто зауважити, що цей процес зачепив лише дуже тонкий прошарок ромської громади – її еліту, мало позначившись на ромському співтоваристві загалом. Тому ключовим, на думку авторів проекту, напрямком у роботі в ромському середовищі є праця над формуванням сучасних, самодостатніх та впливових національних ромських ЗМІ, котрі слугували б “рупором” тих ідей, що матимуть резонанс серед ромів Закарпаття та України загалом.

Головна

Аналітика

Новини

Лучшее качество: регистрация домена, регистрация доменов .SU | влагостойкая фанера 20мм отделка и ремонт кровли Телевизоры ремонт Lcd телевизоры телевизоры start. Климатическая техника оптом кондиционеры купить вентиляция дома. здоровое питание йога для беременных герудотерапия работа в Донецке