Зміст

Головна

Публікації

Сенсація

Діана ЮРАШ

Фрески Бруно Шульца украли, або історія про те, як двоє билися, а третій скористав…

Насправді, ніхто нікого не бив, але з часу початку тієї історії її закінчення було наперед передбачене. Надто вже багато було недомовок, протистоянь і образ. А ще – надто багато було головних персонажів у цій історії, які насправді такими не було. Головним мав би бути Бруно Шульц, але куля гестапівця обірвала його життя під час другої світової війни.

Для тих, хто вперше чує про Бруно Шульця (а думаю, таких – мізерна кількість), розповімо про те, що БРУНО ШУЛЬЦ народився та жив у Дрогобичі. Він був одним із найінтелегінтніших і найосвіченіших митців того часу. Любов до Галичини струменіє з його творів і надихає тих, хто їх читає. Його слова проходять крізь серце з якоюсь особливою силою і осідають смутком та ностальгією за чимсь, чого ми вже не побачимо. Світова слава супроводжувала Бруно Шульца як художника слова, тому до нього з одинаковою любов’ю ставляться і німці, і поляки, і українці-галичани, і евреї, бо за походженням Бруно Шульц - єврей. Окрім творів залишилися і деякі малюнки Митця, який був застрілений у 1942 році. І ось у лютому цього року трапилася подія, яка приємно схвилювала багатьох.

Передісторія

9 лютого режисер з Гамбурга Беньямін Гайслєр, який знімав фільм про Бруно Шульца, у Дрогобичі знаходить настінні розписи на віллі, яка під час 2-ої світової війни належала офіцеру СС Феліксу Ландау. Саме тоді і виникла версія, що фрески належать митцю. Експертиза підтвердила, що припущення є правильним. Фрески із зображенням казкових героїв малював таки Бруно Шульц для дітей гестапівця. Гайслєр відразу ж про свою знахідку повідомив Міністерства культури Німеччини, Польщі та України. Звістка про сенсаційну знахідку блискавично поширилася у вітчизняних та закордонних медія. Відразу було запропоновано перетворити “віллу Ландау” у Музей Бруно Шульца, точніше Центр міжнародної співпраці. Але для цього потрібно було виселити кілька сімей, що проживали у цьому будинку. Фонд Круппа знайшов для цього 300 тисяч доларів. Влада Дрогобича в особі О. Радзієвського (мера) та його заступника Т. Метика була в епіцентрі подій, повязаних із відкриттям, проте стверджувала, що коштів на відселення і створення Центру у скарбниці міста немає.

Але це лише початок історії…

Розмовлюючи із генконсулом Республіки Польщі у Львові Кшиштофом Савіцким, я із здивуванням дізналася, що коли він прибув до Дрогобича подивитися на фрески, німецькі журналісти його взяли й не допустили. І не тільки пана консула. Українська сторона в особі деяких львівських культурологів пробувала пом’якшувати ситуацію коментарями, що, мовляв, німці бояться спекуляцій, оберігають старих людей, у помешканні яких знайдено фрески, а також – закінчують знімати документальний фільм про трагічну долю Бруно Шульца “Знайти образи”. Отже, протистояння німців і поляків у цій історії таки було (хай мені вибачать читачі за відсутність дипломатії). Натомість українська сторона в особі мерії не втручалася (бо немає грошей), а більшість митців-культурологів раділи знахідці, коментували, описували, і здавалося, що історія наближається до кінця…

Але ми забули про кульмінацію.

Так от, раптом із нізвидки з’являються представники Інституту пам’яті мучеників і героїв голокосту “Яд Вашем” з Єрусалиму. Марк Штрауберман, представник ізраїльського Інституту і колишній працівник Львівського історичного архіву, зустрічається з мером Дрогобича п.Радзієвським, а вже із його заступником п.Метиком уся група йде дивитися на фрески… На цьому можна було б обірвати історію. Ну, що ж, подивилися, запропонували співпрацю тощо… Але одного зовсім недавнього вечора, до Бориса Возницького, директора Львівської державної галереї мистецтв, який і підтвердив автентичність розписів Б.Шульца, подзвонив невідомий і спитав, чи він знаєте про те, що частина фресок зникла з будинку? Кажуть, що пана Возницького схопило серце від цього повідомлення, яке виявилося правдивим.

Отже, коротка хроніка викрадення:

    1. Представники єрусалимського Інституту пам’яті мучеників і героїв голокосту “Яд Вашем” сказали старенькому подружжю, яке проживало в одній із квартир “вілли Ландау”, що візьмуть фрески на реставрацію.
    2. Подружжя погодилося і власник написав, що не заперечує передати фрески Інституту. Нотаріально цей листок не був завірений, хіба що внизу свій підпис поставив вже згаданий Штрауберман і написав “Принял”. Стареньким людям дають гроші: аж… 100 доларів (!?).
    3. Відсутність настінних розписів викрита і починаються їх пошуки.
    4. З’являється версія, що фрески покинули територію України, але їхнє вивезення не декларується на жодній із митниць.
    5. Скандал, який здійняла радше польсько-німецька, а вже потім – українська преса та телебачення, наводять на слід Інституту “Яд Вашем”.
    6. Речник ІнститутуАйріс Розенберг визнає, що саме співробітники Інституту вивезли настінні розписи Бруно Шульца до Ізраїлю.
    7. Айріс Розенберг посилається на угоду про співпрацю між Інститутом “Яд Вашем” і мерією Дрогобича, демонструючи лист від мера Радзієвського з подякою.
    8. П. Розенберг дає зрозуміти, що про повернення не може бути мови, бо фрески знаходилися у занедбаному стані і їх потрібно було терміново рятувати, а також пояснює усім, що Бруно Шульц – єврей і жертва Голокосту, тому його спадщина має бути в Ізраїлі.

Не коментуючи інститутського речника, наведемо цитату з інтерв’ю у газеті “Поступ” Юрія Прохаська, львівського культуролога і асистента вже згаданого режисера Гайслєра про те, що Бруно Шульц “вийшов із єврейської спільноти Дрогобича, написавши відповідну заяву в газеті, хоча, щоправда, не окатоличився… По-друге, …він (Бруно Шульц – Д.Ю.) був різким антисіоністом, сіоністів він вважав навіженими і постійно кепкував з них… По-третє, ми знаємо, що весь світ Шульцової дійсності будується на Дрогобичі, і це була його остання і найвища правда”.

Замість післямови

То що ще можна оповісти про це викрадення і кого обвинувачувати у скоєному: владу маленького містечка, столичну владу, німецьку сторону (бо ряд звинувачень направлені і на адресу німецького режисера), “Яд Вашем” і весь Ізраїль? Ми знову можемо вдатися до злостивих реплік і пересудів, але фрески Бруно Шульца таким чином не повернути. Служба безпеки України вже зацікавилася тим, як могли фрески покинути територію України без відповідних документів. А тим часом, громадськість України апелює до українських дипломатів: поверніть розписи!.. Але наша українська дипломатія на чолі із Анатолієм Максимовичем Зленком здатна хіба замовчувати скандал. В Україні це стає традицією: замовчувати і мовчати, якось проблема тай буде вирішена, або просто забута. Пам’ять людська має таку властивість: забувати. Але мені б так хотілося для Вас, шановні читачі, продовжити цю історію під трохи іншою назвою: “Повернення відреставрованих фресок Бруно Шульца в Україну, в маленьке галицьке містечко Дрогобич…”

Зміст

Головна

Публікації

РЕКЛАМА

Most experts will agree one of the primary reason you should consider franchising is it gives individuals the business opportunities for themselves with an excellent chance of success at a minimum of risk. Starting a new business from scratch is inherently risky. The learning curve is steep and unforgiving. Most studies conclude that over 90% of new businesses fail within 5 years. In comparison, U.S. Dept of Commerce studies have shown that 92% of franchised businesses are still operating after 5 years.

Offering unique and affordable Residential cleaning franchises for sale across the USA including exclusive master franchise territories in Texas! Clients leave feeling great about themselves and as a franchisee you can be proud of helping people. Now offering master opportunities in Texas Franchise.

With recognizable names that consumers associate with franchising, a well-known fast food franchise can instantly establish brand recognition. Even as this new trend of healthy eating emerges, fast food business franchises are still thriving.

Many fast food outlets now focus on wellness and advertise less fat content or lower calories for an overall healthier meal. By responding to consumer demands and changes in the market, fast food franchises remain a popular choice for on-the-go consumers who need to grab a quick bite to eat.

вступление в сро центр дикуля рюкзаки Home insurance in FL clavier arabe enligne